"Сьогодні день особливий, бо говоритимем про найдорожче , найсвятіше,що всотали в себе разом з молоком матері , бабусиною казкою ,те,що понесем у своє життя допоки й віку нашого земного ,а потім – і небесного. А понесемо мову- « золоту зоряночку» нашої душі і долі».

Такими словами розпочалося літературне свято у Блажівському ЗЗСО "Мова моя! Ти зоряночка чарівна".На білому рушникові історії золотими нитками учні – семикласники вишивали найкращі слова любові до рідної мови .

А ще заблукали хлопчики у «дрімучому лісі» , бо мови своєї цурались, суржиком вихвалялись, буденною її називали. Лише зустрівши Лісовика , Бабу Ягу, Сороку, діставшись до заповітного Каменя , зрозуміли, що необхідно трудитись , аби слова-квіти яскраво зацвіли у квітнику мови.

Останні слова звернені до Небес:

Поможи ,Небес Владико,

Хай буде по Твоїй волі,

Щоб та мова гомоніла

Вільно в хаті , в церкві , в школі.